Психологи Психологічної служби Хмельницького національного університету провели просвітницький захід з елементами тренінгу на тему : «Стресостійкість в умовах війни». Рівень стресостійкості кожної людини міняється впродовж життя і залежить від безлічі чинників. Чим вище стресостійкість, тим більші навантаження він може витримати. А значить і рівень його можливих життєвих досягнень потенційно вище. Нині найбільш поширені стреси, які викликані війною.
Відомі також індивідуально-психологічні і поведінкові особливості, знижуючі стресостійкість: підвищена чутливість нервової системи, нетерплячість і дратівливість, підвищені вимоги до себе, надмірна відповідальність за виконувану роботу, почуття дискомфорту (смислової порожнечі) .
Наслідки зниження стресостійкості під час війни:
- падіння професійної і загальної результативності під час війни;
- зниження життєвого тонусу і ділової активності у військовий час;
- сплощення здатності вирішувати життєві проблеми ;
- наростаюче незадоволення собою ;
- зростаючі проблеми із здоров’ям;
- порушення сну, психічна напруженість;
- розбитий, в’ялий, сонливий стан впродовж дня;
- зниження інтересу до роботи.
Зовнішні чинники, знижуючі стресостійкість:
- «задавлена» об’ємом роботи, що навалилася;
- рутинна, але термінова робота, що викликає моногонію;
- нерозв’язна проблема, що викликає фрустрацію;
- очікування майбутньої стресової ситуації;
- необхідність працювати з ранку до глибокого вечора в інтенсивному темпі під час війни;
- виконання своєї професійної діяльності за рахунок здоров’я;
- відсутність знань і умінь: як справлятися з наслідками стресу під час війни;
- сімейні проблеми, що викликають хронічні негативні емоційні стани.
Чи можна підвищити стресостійкість? – Так, можна, і починати треба з рішення першочергових життєвих проблем, що стоять перед людиною у період війни! Бо, невирішені проблеми – це джерело постійної емоційної самотравматизациї і життєвого незадоволення.
Основні шляхи і напрямки профілактики, припинення чи корекції впливу емоційного стресу.
Проблема корекції емоційного стресу зводиться до використання таких засобів і методів, які передбачають або усувають патологічні прояви, обумовлені психологічними або іншими стрес- впливами. Серед основних напрямів регулювання емоційного стресу виділяють: медикаментозне (фармакологічне), не медикаментозне ( психокорекцію, психотерапію, рефлексотерапію, фізіотерапію) і комплексне. Усі вищеперераховані шляхи спрямовані на відвертання несприятливих проявів стресу, на купірування їх і на заміщення небажаних симптомів сприятливими або нейтральними для людини симптомами, тобто корекцією станів емоційного стресу.
Підвищуємо стресостійкість.
Стрес – це психологічний стан, який супроводжує процес “зіткнення” людини з навколишнім світом. Періодично в житті кожної людини виникають нові обставини, до яких необхідно пристосуватися. Звідси витікає, що стресовий стан може супроводжувати процес адаптації. Але спектр ситуацій, які можуть викликати стрес, набагато ширший і багато в чому індивідуальний.
На схильність людини до стресу роблять вплив особливості нервової системи, які є природженими. Одна і та ж подія може у когось викликати стресовий стан, а у когось ні. Але великий вплив на розвиток стресових станів робитиме те, як ви сприймаєте різні життєві ситуації. Таким чином, стійкість до стресу є частково природженою, частково придбаною, або вивченою. Саме придбану частину можна змінювати і тренувати, пробуючи різні моделі поведінки і звертаючи увагу на хід своїх думок в стресовому стані.
Стресова подія – це і можливість для розвитку. Легкість процесу адаптації до змін також залежить від вашого сприйняття. Якщо ви відчуваєте позитивний стрес, відбувається мобілізація сил організму, щоб найефективніше справлятися з виникаючими завданнями. У разі негативного стресу мобілізація організму полягає в готовності бігти або нападати, ви напружені, оскільки відчуваєте загрозу своєму благополуччю. Сприймаючи стресову подію як можливість, яку можна ефективно використати, ви дістаєте доступ до додаткових ресурсів.
Основні принципи профілактики полягають у формуванні здорових звичок і контролі свого відношення до різних ситуацій і подій.
Стрес – це психологічний стан, але реакції на цей стан проявляються і на фізіологічному рівні. Підвищити стійкість організму до стресу може повноцінний сон; збалансоване, збагачене вітамінами, харчування; регулярні фізичні вправи; перебування на природі: свіже повітря і сонечко роблять свою справу, позитивне сприйняття світу, все до кращого. Якщо ви фізично добре себе почуваєте, вам буде легше і впоратися з повсякденними справами, не допускаючи розвитку стресових станів. Контроль свого відношення до життєвих ситуацій важливий, оскільки ваш психологічний стан безпосередньо залежить від ваших думок. Якщо намагатися бачити в кожній події щось корисне і позитивне для себе, то шкідливі стреси рідше виникатимуть у вашому житті.
Тема стресу зараз досить популярна – про це часто згадується в ЗМІ, та і від людей періодично можна почути: «У мене був такий стрес!!!». Давайте спробуємо розібратися, що це таке, яка від стресу користь, і якої шкоди він може завдати і що сприяє стресостійкості.
Поняття стресу відоме всім. За класичним визначенням Селье, стрес – неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред’явлену йому вимогу, і ця відповідь є напругою організму, спрямованою на подолання виникаючих труднощів і пристосування до збільшених вимог. Термін “неспецифічний” в даному випадку означає те загальне, що властиво усім пристосовним реакціям організму.
Такі ж зміни характерні і для психологічної сфери людини при стресі, викликані війною. З’являються неприємні ознаки (підвищена збудливість, неможливість зосередитися, почуття безпричинної втоми і ін.). Вони проявляються миттєво і видні, що називається, не озброєним оком. “Не нервуйте”, “розслабтеся” – радить нам оточення. Та ми б і раді не нервувати, тільки часто це не виходить. Стресова ситуація захоплює нас і не відпускає: неприємні думки “самі лізуть” в голову, самі собою зриваються з вуст різкі слова… Але ж і до серйозного захворювання недалеко і чим довше ви знаходитеся в цьому стані, тим більше виснажуються сили. Крайньою реакцією може стати інформація про війну – сигнал SOS, який означає, що вам потрібний відпочинок для відновлення ресурсів. Чи можна з цим що-небудь поробити? Можна, але тільки за трьох неодмінних умов:
- а) виразному розумінні природи стресу і стадій його розвитку;
- б) виразному уявленні про межі можливої дії на протікання стресової ситуації під час війни;
- в) готовності до активних зусиль із досягнення стресостійкості в умовах війни.
Слід відмітити, що стреси – це закономірність життя кожної людини, і особливо тих, хто веде напружений спосіб життя, хто хоче досягти чогось значимого.
Незалежно від першопричин стрес, в основному, має однотипну динаміку, тобто протікає за певними правилами. Спочатку виникає стан тривоги, потім організм мобілізує усі свої ресурси на боротьбу із стресом і з причинами, що викликали його. А ось на третій фазі – 2 варіанти розвитку подій : або людина і його організм справляються із стресом, і все нормалізується, або настає виснаження захисних сил організму, які обмежені. Це буває, коли ситуація стресу триває тривалий час або ж ці стреси настільки часті, що організм не встигає відновитися, і стан людини перетворюється на один тривалий стрес. А це вже – передхворобливий стан, багатий або невротизацією (негативними змінами особи), або порушеннями функціонування організму. В даному випадку стрес можна охарактеризувати як позамежні негативні емоційні перевантаження, небезпечні для здоров’я і відчутно знижуючі працездатність.
Осоливо активні були студенти при виконанні вправи «Потік вітру», яка швидко допомагає позбавитися стресу.
Психологічна служба ХНУ.