ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА КОНФЛІКТІВ У КОЛЕКТИВІ

Ефективність діяльності будь-якого колективу залежить від професійних вмінь та особистісних особливостей її колег. Гнучкість, толерантність, асертивність, врівноваженість є важливими передумовами успішної діяльності колективу. Навпаки, високий рівень конфліктності у колективі не дозволяє досягати позитивних результатів.

До стійких якостей особистості та рис характеру, що є передумовами виникнення конфлікту, зокрема, відносять знижену самокритичність, нестриманість у почуттях, схильність до агресивної поведінки. Отже, саме емоційна сторона життя колег є запорукою як її особистої успішності, так і колективу у цілому.

Відомо, що організаційні конфлікти легше попередити, аніж вирішувати, тому профілактика конфліктів має посісти чільне місце у діяльності будь-якого колективу.      

Пропонуємо наступні етапи  профілактики конфліктів.

  1. Вивірена кадрова політика. Правильний підбір і розстановка кадрів з урахуванням не лише кваліфікаційних  показників, але і психологічних якостей персоналу істотно зменшують ймовірність прийому на роботу конфліктних особистостей і схильних втягуватися у конфлікти. За допомогою психологічної діагностики успішно і точно виявляються особи, схильні до конфліктної поведінки. Психологічна діагностика допоможе прогнозувати можливі форми поведінки конфліктних особистостей, визначити способи ефективної взаємодії і спілкування з ними.
  2. Високий авторитет керівника. Високий авторитет керівника сформований на основі його особистісно-професійних і моральних якостей, є запорукою стабільності відносин у колективі. На високому рівні у колективі має бути вихованість та порядність, яка особливо  притаманна керівнику.  Авторитетними особами стають лише тоді, коли володіють явними перевагами, які дозволяють досягати значимих, насамперед соціально-позитивних, результатів. Ці переваги можуть бути інтелектуальними, вольовими, характерологічними, пов`язаними з професійними вміннями або компетентністю. Головне, щоб завдяки їм досягалися корисні результати.
  3. Наявність високої організаційної культури. Гарним стабілізуючим фактором, що перешкоджає виникненню конфліктів у колективі, є наявність у ньому високої організаційної культури як системи свідомих і несвідомих уявлень, цінностей, правил, заборон, традицій, що поділяються всіма членами організації. Колективи з високою організаційною культурою відрізняються сформованою громадською думкою, що є потужним регулятором поведінки людей. Конфліктні особистості, як правило, залежні від ставлення оточуючих, їх оцінки. Конфліктуючи, вони можуть опинитися в ізоляції, що переживають болісно, внаслідок чого іноді готові перестати конфліктувати.
  4. Престиж колективу. Престиж колективу є як обмежувачем, так і регулятором поведінки: колеги дорожать престижною посадою чи роботою, внаслідок чого у них підвищується почуття відповідальності, рефлективного регулювання діяльності, що, безумовно, позначається на поведінці і спілкуванні, підвищуючи в цілому їх нормативність.        
  5. Сприятливий психологічний клімат. Нарешті, сприятливий психологічний клімат у колективі є фактором, що суттєво знижує рівень конфліктності персоналу. Дружелюбність, товариська взаємодопомога, переважання позитивних емоцій, простота відносин є основою для формування таких важливих соціально-психологічних феноменів, як колективний ентузіазм. Таким чином, всі перераховані умови в комплексі будуть сприяти попередженню виникнення конфліктних ситуацій та, як наслідок, ефективному функціонуванню організації.

                                                                            Психологічна служба ХНУ