Чому складно зібрати себе докупи?
Причина поганого настрою, небажання працювати та нездатності зібратися — фізичне та моральне виснаження і напруга. За передноворічною апатією завжди приходить післясвяткова депресія. Здається, що ви весь час відпочивали, хоча насправді організм переживав більше стресу, ніж зазвичай.
Скоріш за все, канікули потонули у підготовці, спілкуванні, подорожах та зустрічах. Ви розслабилися, снідали, обідали та вечеряли шампанським з олів’є і повністю знищили свій розпорядок дня. А потім все раптово закінчилося, напруження зникло, і тепер потрібно вирішувати буденні справи, на які немає ані сил, ані бажання, ані настрою.
Зазвичай впродовж кількох тижнів після свят людина відчуває такі симптоми:
- безсоння;
- низький рівень енергії;
- пригніченість;
- дратівливість;
- труднощі з концентрацією;
- тривожність.
Найчастіше пригніченість після свят відчувають люди, в яких низький рівень адаптації до змін. В обох випадках призвичаїтися до нового ритму складно. Фактично ми 10 днів раділи життю й розпоряджалися собою та своїм часом — а тут, в університеті, маємо виконувати якісь завдання писати курсову або магістерську роботу. І від цього, на жаль, нікуди не подітися.
Часто після канікул студенти страждають через відсутність балансу між навчанням та відпочинком. Зазвичай це трудоголіки, які кидаються з крайнощів у крайнощі. В цьому випадку важливо, аби між навчанням та канікулами був ще як мінімум день для адаптації. Наприклад, після свят знайдіть час поприбирати у будинку, купити додому продукти та впорядкувати свої справи — це важлива частина турботи про себе.
Як допомогти мозку пережити стрес?
Навіть, якщо канікули не були веселими та яскравими, мозок обманює нас, перебільшуючи тяжкість реалій повсякденного життя. Тому повернення до нього викликає таку сильну тривогу. Ми переживаємо багато емоцій під час свят, і, щоб зменшити напругу, важливо давати їм вихід. Наприклад, можна витратити 10-15 хвилин, поділившись спогадами з колегами. Це зближує та допомагає вчитися спокійніше. Важливо шукати яскраві моменти та радість не тільки на свята, а й у повсякденному житті — наприклад, планувати приємні події у звичайні вихідні дні.
Наш мозок завжди хоче точно знати, коли ми відпочиватимемо. Якщо ми, наприклад, ще не знаємо графік відпусток, нам здається, що свята — це наш єдиний відпочинок, тому ми почуваємось дискомфортно. Намагайтеся заздалегідь обрати собі вихідний. В ідеалі для підтримки морального стану людина має раз на сезон відпочивати 3-4 дні.
Виходячи на навчання, не можна одразу вирішувати складні та великі завдання. Спробуйте йти маленькими кроками та нарощувати темп поступово. Дайте собі тиждень на адаптацію. Аби роботи було трохи менше, можна почати потроху робити її ще до кінця канікул. Краще виконати кілька маленьких завдань під час відпочинку, ніж провести в паніці весь перший навчальний день. Зосередьтесь спочатку на дрібних завданнях, і тільки потім переходьте до складних, поділяючи їх на термінові та нетермінові.
Як планувати справи і не заганяти себе?
Все залежить від рівня самоорганізації. Плани — це нові орієнтири, які студенти намагаються освоїти в новому році. В цей час ми перебуваємо на піку наснаги і готові пообіцяти собі все, що завгодно. Але за підйомом завжди настає спад. Важливо спробувати переконати себе, що цей спад — «норма», навіть якщо зі своїх планів та обіцянок ви виконаєте 70%, а не 100%. Так можна уникнути зайвого стресу та очікувань від себе та своїх цілей. Починати планувати щось можна і в лютому. Але будьте реалістами — не перевантажуйте себе надміру. Оберіть головні три вектори і розподіліть їхнє поступове вирішення на три місяці і більше протягом року. Так ви точно дійдете до мети, і вона не буде обтяжувати вас своєю масштабністю. Перетворіть свої плани на приємні щоденні ритуали, щоб мозок розумів, що дізнаватися щось нове, працювати, насолоджуватися життям і відпочивати ми можемо не лише на свята.
Психологічна служба ХНУ